05.03.2015 року у НКЦПФР відбулась чергова робоча зустріч щодо обговорення проекту нового Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, у якій взяли участь представники ПАРД&АФП.
Основною темою для обговорення на робочій зустрічі було питання щодо необхідності торговцю цінними паперами отримувати від сторін договору документи, які підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів та фактично контролювати розрахунки за договором у випадку, коли згідно умов договору розрахунки за відповідним договором здійснюються сторонами самостійно.
ПАРД&АФП виступають проти запровадження відповідної норми, оскільки у випадку, якщо розрахунки за договором здійснюються сторонами самостійно, то у торговця відсутні документи, які підтверджують перереєстрацію прав власності на цінні папери та/або оплату цінних паперів. Окрім того відсутня фактична можливість отримання торговцем таких документів та відсутня можливість впливу на сторони договору щодо надання вказаних документів. Відповідна позиція ПАРД&АФП була офіційно подана до НКЦПФР та неодноразово представники ПАРД&АФП наголошували на ній під час проведення робочих зустрічей.
Згідно статті 6 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" СПФМ зобов’язаний забезпечувати виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, до початку, в процесі, в день виникнення підозри, після їх проведення або під час спроби їх проведення чи після відмови клієнта від їх проведення, зокрема з використанням засобів автоматизації.
Зважаючи на це, представники ПАРД&АФП запропонували визначити в проекті Положення, що торговець цінними паперами за договорами, розрахунки за якими здійснюються сторонами самостійно (без торговця), забезпечує виявлення фінансової операції до такої, що підлягає фінансовому моніторингу, виходячи із умов такого договору (без обов’язкового отримання від сторін договору документів, що підтверджують здійснення розрахунків).
На жаль зазначена пропозиція в ході робочої зустрічі не була підтримана НКЦПФР.
На сьогоднішній день вищевказане питання залишається не вирішеним.
Слід зазначити, що в проекті Положення НКЦПФР враховано, серед іншого, наступні пропозиції ПАРД&АФП:
- встановлено особливості проведення ідентифікації клієнтів торговцем цінними паперами та депозитарними установами.
Так, визначено щодо депозитарних установ:
1. Ідентифікація та верифікація депозитарними установами клієнтів здійснюється з урахуванням того, що ідентифікація та верифікація власників цінних паперів, яким були відкриті рахунки в цінних паперах на підставі договору з емітентом або договору із депозитарною установою-правонаступником здійснюється депозитарною установою при укладанні договору про обслуговування рахунку в цінних паперах між власником цінних паперів та депозитарною установою або при виконанні депозитарною установою операцій, пов'язаних з переведенням прав на цінні папери з рахунку у цінних паперах власника, відкритого емітентом або депозитарною установою-правонаступником на підставі відповідного договору, на рахунок у цінних паперах цього власника, відкритий в іншій депозитарній установі, або на рахунок у цінних паперах цього власника, відкритий йому депозитарною установою до проведення переведення цінних паперів у бездокументарну форму, якщо сумарна номінальна вартість цінних паперів дорівнює чи перевищує 150000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті.
2. Не є обов’язковою ідентифікація та верифікація депозитарною установою особи, яка є стороною договору, що є підставою для проведення депозитарної операції.
3. Не є обов’язковою ідентифікація та верифікація депозитарною установою спадкоємця при проведенні депозитарних операцій щодо спадкування цінних паперів, крім випадку встановлення спадкоємцем ділових відносин із депозитарною установою.
4. Ідентифікація, верифікація та вивчення клієнтів, які є юридичними особами, що знаходяться на стадії створення, здійснюється, депозитарними установами після державної реєстрації юридичної особи в установленому порядку але до проведення фінансової операції.
Щодо торговців цінними паперами:
1. Не є обов’язковою ідентифікація та верифікація торговцем цінними паперами особи, що є стороною договору на виконання договору про надання фінансових послуг або дилерського договору, який укладається на організованому ринку цінних паперів.
2. Не є обов’язковою ідентифікація та верифікація торговцем цінними паперами особи, що є стороною дилерського договору, який укладається поза організованим ринком цінних паперів на суму, що становить менше 150000 гривень, або суму, еквівалентну зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах.
3. Не є обов’язковою ідентифікація та верифікація торговцем цінними паперами особи, яка є другою стороною договору (контрагентом) за брокерськими договорами.
- із Проекту виключено норму щодо необхідності в обов’язковому порядку складати анкети при проведенні ідентифікації, верифікації та вивчення клієнта.
- не є обов’язковим здійснення верифікації особи, що є стороною договору та з якою у суб’єкта первинного фінансового моніторингу відсутні ділові відносини.
- встановлено, що депозитарні установи не забезпечують виявлення фінансових операцій до таких, що підлягають обов’язковому фінансовому моніторингу за ознаками, визначеними пунктами 4, 5 та 12 частини першої статті 15 Закону.
- суб’єкт первинного фінансового моніторингу, під час з’ясування віднесення фінансової операції до такої, що підлягає обов’язковому фінансовому моніторингу, враховує загальну суму правочину на яку вона здійснюється.
- уточнено норми щодо порядку засвідчення та обробки документів, які подаються для проведення ідентифікації, верифікації. Так, встановлено, що копії документів, які подаються СПФМ, можуть бути засвідчені нотаріусом, посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення таких нотаріальних дій, або особою, яка видала оригінал такого документа. При цьому офіційні документи або засвідчені в установленому порядку їх копії, які подавались суб'єкту первинного фінансового моніторингу для проведення ідентифікації, повертаються клієнту. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу робить копії документів, які подавались йому для проведення ідентифікації, та засвідчує їх власним підписом. Створена таким чином копія документів залишається у суб’єкта первинного фінансового моніторингу.
Найближчим часом проект Положення буде винесено на розгляд НКЦПФР.