Відповідно до статті 10 Закону України від 14.10.2014 року №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон) суб'єкт первинного фінансового моніторингу зобов'язаний:
відмовитися від встановлення (підтримання) ділових відносин (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) або проведення фінансової операції у разі, коли здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (у тому числі встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим або якщо у суб'єкта первинного фінансового моніторингу виникає сумнів стосовно того, що особа виступає від власного імені;
відмовити клієнту в обслуговуванні (у тому числі шляхом розірвання ділових відносин) у разі встановлення факту подання ним під час здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта (поглибленої перевірки клієнта) недостовірної інформації або подання інформації з метою введення в оману суб'єкта первинного фінансового моніторингу.
Підчас проведення НКЦПФР робочих зустрічей з питань розробки підзаконного нормативно-правового документу щодо питань здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками фондового ринку представники ПАРД&АФП неодноразово наголошували про необхідність врегулювання на рівні законодавства особливостей та порядку виконання депозитарними установами та торговцями цінними паперами статті 10 Закону в частині відмови від підтримання ділових відносин з клієнтом.
Зазначена необхідність обумовлена тим, що згідно Положення про провадження депозитарної діяльності, затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.2013 року №735, рахунок в цінних паперах не може бути закритий, якщо на ньому обліковуються цінні папери, права на цінні папери. Відповідно відсутня юридична можливість як закрити рахунок в цінних паперах, так і розірвати договір про обслуговування рахунку, якщо на ньому обліковуються цінні папери.
Також торговець цінними паперами, який діє в інтересах клієнта, якщо розрахунки за договором на виконання здійснені частково, не має можливості відмовитись від договору про виконання та розірвати ділові стосунки з клієнтом. Крім того, розірвання договорів, укладених на фондовій біржі, заборонено законодавством.
Листом від 11.02.2015 року №0728 ПАРД&АФП офіційно надавали НКЦПФР відповідні пропозиції щодо необхідності врегулювання питання. Разом з тим пропозиції Асоціацій не було враховано НКЦПФР, про що Комісія офіційно повідомила ПАРД&АФП листом від 12.03.2015 року №13/02/4982/НК, посилаючись на відсутність у НКЦПФР повноважень щодо визначення особливостей відмови СПФМ від проведення фінансової операції.
На численні звернення професійних учасників фондового ринку – членів ПАРД&АФП повідомляємо, що листом від 30.03.2015 року ПАРД&АФП повторно звернулись до НКЦПФР щодо отримання роз’яснень державного регулятора.
Зважаючи, що питання, порушені у листі, є актуальним також для професійних учасників фондового ринку, які є банківськими установами, ПАРД&АФП звернулись з проханням узгодити позицію із зазначених питань з Національним банком України для можливості використання роз’яснень банківськими установами.
Про результати розгляду звернення ПАРД&АФП буде повідомлено додатково.