ПАРД&АФП отримали відповідь НКЦПФР (лист від 07.04.2015 року №13/02/7102/НК) на свій запит (лист від 12.02.2015 року №0729) щодо надання роз’яснення з найбільш актуальних питань здійснення торговцями цінними паперами та депозитарними установами фінансового моніторингу відповідно до нового Закону України від 14.10.2014 року №1702-VII «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон).
Необхідність отримання роз’яснень викликана відсутністю на сьогоднішній день підзаконних нормативно-правових актів НКЦПФР щодо порядку здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками фондового ринку, та які б роз’яснили питання здійснення ідентифікації, верифікації клієнтів, встановлювали особливості моніторингу фінансових операцій тощо в умовах дії нового Закону.
ПАРД&АФП отримали відповіді НКЦПФР на наступні питання:
1. Згідно пункту 21) статті 1 Закону клієнтом є, зокрема, будь-яка особа, що є стороною договору (для суб'єктів первинного фінансового моніторингу, щодо яких НКЦПФР відповідно до статті 14 Закону виконує функції державного регулювання і нагляду).
Питання: про сторону якого саме договору йде мова у випадку коли суб’єктом первинного фінансового моніторингу виступає: 1) торговець цінними паперами; 2) депозитарна установа?
2. Чи є обов’язковим здійснення торговцем цінними паперами ідентифікації особи, з якою у торговця цінними паперами відсутні ділові відносини та яка є стороною дилерського договору або договору на виконання, якщо сума такого договору менша ніж 150000 гривень, або суми, еквівалентної зазначеній сумі, у тому числі в іноземній валюті, банківських металах, інших активах?
3. Згідно статті 9 Закону з метою встановлення кінцевого бенефіціарного власника (контролера) суб'єкт первинного фінансового моніторингу витребовує у клієнта - юридичної особи інформацію та/або документи, що підтверджують наявність структури власності такого клієнта.
Чи може суб’єкт первинного фінансового моніторингу при ідентифікації визначити дані, що дають змогу встановити кінцевого бенефіціарного власника (контролера), на підставі інформації про таку особу, одержаної від клієнта та засвідченої ним (наприклад, опитувальник чи довідка, яка створена та засвідчена самим клієнтом)?
Чи є керівник юридичної особи, який не володіє прямо або опосередковано часткою у юридичній особі, правом голосу особою, яка має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність відповідної юридичної особи (кінцевим бенефіціарним власником (контролером)?
Чи можливою є ситуація, коли у юридичної особи відсутній кінцевий бенефіціарних власник (контролер)? Чи є надана клієнтом інформація про відсутність у юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника (контролера) достатньою для з’ясування суб’єктом первинного фінансового моніторингу в процесі ідентифікації даних про кінцевого бенефіціарного власника (контролера)?
4. Суб’єкт первинного фінансового моніторингу повинен повідомляти спеціально уповноважений орган про всі операції, що підлягають внутрішньому фінансовому моніторингу, чи тільки про ті, щодо яких є підстави вважати, що вони пов’язані із злочином, визначеним Кримінальним кодексом України, або стосовно яких є підстави підозрювати, що вони пов’язані, стосуються або призначені для фінансування тероризму чи фінансування розповсюдження зброї масового знищення?
5. Чи обов’язковою є верифікація суб’єктом первинного фінансового моніторингу особи, яка є стороною договору, але з якою у суб’єкта первинного фінансового моніторингу відсутні ділові відносини?
6. Яких осіб необхідно розуміти під поняттям «пов’язана особа» (поняття вживається у підпункті 20) пункту 1 статті1 Закону)?
7. Згідно підпункту 26) пункту 1 статті 1 Закону неприбуткові організації - юридичні особи (крім державних органів, органів державного управління та установ державної і комунальної власності), що не є фінансовими установами, створені для провадження наукової, освітньої, культурної, оздоровчої, екологічної, релігійної, благодійної, соціальної, політичної та іншої діяльності з метою задоволення потреб та інтересів громадян у межах, визначених законодавством України, без мети отримання прибутку.
Чи відноситься недержавний пенсійний фонд до неприбуткової організації для цілей фінансового моніторингу та застосування норм Закону?
8. У зв’язку із набранням чинності Законом чи обов’язковим є повідомлення суб’єктом первинного фінансового моніторингу всіх осіб, з якими у нього встановлені ділові відносини, про необхідність проведення повторної ідентифікації? Чи може бути приведення суб’єктом первинного фінансового моніторингу ідентифікації клієнта у відповідність до Закону здійснене при зверненні клієнта для проведення фінансової операції та/або при оновленні інформації, отриманої за результатами ідентифікації до набрання чинності Законом, у строки встановлені законодавством з урахуванням рівня ризику здійснення операцій з легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення?
9. Згідно Правил (умов) здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами:брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами, затверджених рішенням НКЦПФР від 12.12.2006 року №1449, проведення розрахунків за придбані або продані цінні папери або інші фінансові інструменти розрахунки за договорами щодо цінних паперів здійснюються клієнтом самостійно або через торговця.
У випадку, якщо розрахунки здійснюються сторонами самостійно (без торговця), чи може торговець цінними паперами здійснювати моніторинг відповідної фінансової операції щодо критерію порядку розрахунків (готівковий, безготівковий тощо) виходячи із умов договору (без отримання документів, що підтверджують оплату цінних паперів)?
10. Пунктами 9, 10 статті 9 Закону визначено перелік даних, які повинен встановити суб’єкт первинного фінансового моніторингу при проведення ідентифікації та верифікації клієнта-фізичної особи.
Слід зазначити, що у зазначеному переліку даних відсутня інформація щодо місця проживання або місця перебування фізичної особи.
Чи повинен суб’єкт первинного фінансового моніторингу при проведенні ідентифікації та верифікації фізичної особи (як резидента, так і нерезидента) встановлювати місце проживання такої особи або її місце перебування?
Із відповідями НКЦПФР на вищевказані питання Ви можете ознайомитись у розділах сайту Питання відповіді для депозитарних установ та торговців.