Листом від 14.06.2016 року ПАРД направила до НКЦПФР пропозиції до проекту рішення «Про затвердження Змін до Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку та вимог до системи управління ризиками», опублікованого 03.06.2016 року на офіційному веб-сайті НКЦПФР для обговорення.
Асоціація надала пропозиції щодо розрахунку регулятивного капіталу, зокрема, такі:
1) усунення подвійного врахування елементів капіталу першого рівня у випадках, коли протягом звітного року компанія здійснила розподіл прибутку (виплата дивідендів, формування резервного капіталу);
2) запропоновано зменшувати капітал першого рівня не на всю вартість інвестиції у фінансову установу, якщо частка перевищує 10% статутного капіталу, а на суму перевищення цього граничного значення;
3) внесено уточнення щодо не застосування до інвестицій у фінансові установи норми про перебування/не перебування цінних паперів у біржовому списку.
Принципові пропозиції Асоціації стосуються встановлення нормативних значень пруденційних нормативів та запровадження нормативу розміру власних коштів для депозитарних установ, що не мають ліцензії торговця цінними паперами.
ПАРД вважає за недоцільне прив’язувати норматив регулятивного капіталу торговця цінними паперами до розміру статутного капіталу депозитарної установи, а пропонує залишити чинний підхід до визначення нормативу в залежності від кількості ліцензій торговця. Крім того, Асоціація застерігає, що відміна з 01.01.2017 року «знижки» (нормативне значення регулятивного капіталу сьогодні визначається як 75% від мінімального статутного капіталу) може співпасти у часі з підвищенням вимог Закону щодо мінімального капіталу торговців цінними паперами. Адже законопроект № 3498 про регульовані ринки та деривативи, що знаходиться на розгляді в парламенті, передбачає таке підвищення.
Окрім того, Асоціація запропонувала радикально підвищити нормативне значення коефіцієнту фінансового левериджу. Згідно чинної редакції Положення загальний розмір зобов’язань торговця не може перевищувати розмір власного капіталу. Проте оскільки до зобов’язань включаються не тільки боргові зобов’язання компанії, але і зобов’язання за залученими від клієнтів коштів для подальшого проведення операцій, то обмеження співвідношення на рівні 1:1 не є логічним та блокує діяльність брокера. Тому запропоновано встановити, що зобов’язання не можуть перевищувати власний капітал більш ніж у 30 разів. Такий норматив до 2015 року діяв для показника співвідношення відкритих позицій до власного капіталу при веденні брокерської діяльності.
Також ПАРД не вбачає обґрунтованим запровадження нормативу розміру власних коштів (регулятивного капіталу) для депозитарних установ, що не поєднують професійну діяльність з торгівлею цінними паперами. Свою позицію Асоціація обґрунтовує тим, що депозитарні установи не беруть на себе фінансових зобов’язань перед своїми депонентами, тому для них і ризик настання фінансової нестабільності не є основним. Крім того, більшість депозитарних установ має значну дебіторську заборгованість (борги за обслуговування рахунків у цінних паперах), що виникли в тому числі внаслідок проведення дематеріалізації цінних паперів. За умови чинності заборони на закриття рахунків, на яких обліковуються цінні папери, навіть за наявності значних боргів, вимога про зменшення капіталу першого рівня на вартість дебіторської заборгованості виглядає дискримінаційною.