Відповідно до розділу ІІ Положення про провадження депозитарної діяльності (далі – Положення 735), затвердженого рішенням НКЦПФР від 23.04.2013 року № 735, Центральний депозитарій, депозитарні установи здійснюють депозитарну діяльність лише стосовно емісійних цінних паперів, яким призначений міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів.
Учасникам депозитарної системи України заборонено здійснювати депозитарну діяльність щодо векселів (крім фінансових векселів) та заставних.
Разом з тим, звертаємо Вашу увагу, що діяльність юридичної особи щодо обліку прав за фінансовими векселями не є депозитарною діяльністю, яка здійснюється відповідно до ліцензії на здійснення професійної діяльності на фондовому ринку – депозитарної діяльності, виходячи із наступного.
Згідно статті 1 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна діяльність - діяльність професійних учасників депозитарної системи України та Національного банку України щодо надання послуг із зберігання та обліку цінних паперів, обліку і обслуговування набуття, припинення та переходу прав на цінні папери і прав за цінними паперами та обмежень прав на цінні папери на рахунках у цінних паперах депозитарних установ, емітентів, депозитаріїв-кореспондентів, осіб, які провадять клірингову діяльність, Розрахункового центру з обслуговування договорів на фінансових ринках (далі - Розрахунковий центр), депонентів, а також надання інших послуг, які відповідно до цього Закону мають право надавати професійні учасники депозитарної системи України.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про депозитарну систему України» депозитарна установа в установленому Комісією порядку відповідно до отриманих від Центрального депозитарію та/або Національного банку України депозитарних активів провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, а також на власному рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні папери та обмеження прав на цінні папери, що належать такій депозитарній установі.
Депозитарними активами для депозитарної установи є цінні папери, зараховані Центральним депозитарієм та/або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої депозитарної установи.
Згідно пункту 5 розділу ІІ Положення 735 Центральному депозитарію, депозитарним установам забороняється здійснювати депозитарну діяльність щодо цінних паперів, які розміщені в бездокументарній формі або переведені в таку форму при дематеріалізації чи конвертації, без оформлення на весь їх випуск глобального сертифіката із обов'язковим його депонуванням у Центральному депозитарії, якщо інше не передбачено законодавством інших країн щодо обліку цінних паперів, розміщених за межами України.
Глобальний сертифікат - документ, що містить інформацію про випуск цінних паперів, оформляється емітентом після завершення емісії цінних паперів, зберігається Центральним депозитарієм цінних паперів, а у випадках, встановлених Законом, - Національним банком України, та є підставою для зберігання і обліку відповідних цінних паперів та обліку зобов'язань емітента за відповідним випуском цінних паперів (стаття 1 Закону України «Про депозитарну систему України»).
Згідно рішення НКЦПФР від 30.07.2013 року № 1332 глобальний сертифікат оформлюється на випуск цінних паперів, що розміщується у бездокументарній формі.
Також розділом IV Положення 735 визначається, що загальна кількість цінних паперів певного випуску, розміщених у бездокументарній формі або переведених у таку форму при дематеріалізації чи конвертації, що зберігаються та обліковуються на рахунках у цінних паперах клієнтів у Центральному депозитарії, повинна дорівнювати кількості, вказаній у глобальному сертифікаті цього випуску, який зберігається в Центральному депозитарії, що уклав з емітентом договір про обслуговування випусків цінних паперів цього випуску.
Загальна кількість цінних паперів певного випуску, що зберігаються та обліковуються на рахунку у цінних паперах депозитарної установи в Центральному депозитарії, повинна дорівнювати кількості цінних паперів, прав на цінні папери цього випуску, що обліковуються у такій депозитарній установі на рахунках у цінних паперах її депонентів.
Таким чином законодавством передбачається, що депозитарна діяльність здійснюється депозитарною установою виключно щодо цінних паперів, розміщених у бездокументарній формі або переведених у таку форму при дематеріалізації чи конвертації, та випуск яких оформлений глобальним сертифікатом, що депонований в Центральному депозитарії або, у випадках передбачених законодавством, в Національному банку України. Депозитарна діяльність здійснюється депозитарною установою відповідно до отриманих від Центрального депозитарію та/або Національного банку України депозитарних активів.
При цьому векселі відповідно до статті 14 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» існують виключно у документарній формі.
Статтею 5 Закону України «Про обіг векселів в Україні» передбачається, що фінансовий банківський вексель видається в документарній формі як електронний документ. Фінансовий казначейський вексель видається в документарній формі як паперовий або як електронний документ.
Тобто фінансовий вексель існує у документарній формі, щодо нього не оформляється глобальний сертифікат. Такі цінні папери не зараховуються Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунок депозитарної установи як депозитарний актив.
Враховуючи вищевикладене, депозитарна установа не може здійснювати депозитарну діяльність щодо фінансових векселів.
Окремо варто зазначити, що згідно статті 41 Закону України «Про обіг векселів в Україні» особливості видачі, обігу, обліку, сплати та стягнення за фінансовими банківськими векселями визначаються Національним банком України за погодженням з Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
Порядок видачі, обігу, обліку та сплати за фінансовими казначейськими векселями, що видаються центральним органом виконавчої влади, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, затверджується Кабінетом Міністрів України відповідно до закону про Державний бюджет України.
Ведення реєстру фінансових векселів, виданих як електронний документ, та облік прав за ними, а також їх погашення забезпечується адміністратором системи електронного обігу фінансових векселів. Функції адміністратора системи електронного обігу фінансових векселів виконує юридична особа, право власності на корпоративні права якої належить Розрахунковому центру з обслуговування договорів на фінансових ринках, створеному відповідно до Закону України "Про депозитарну систему України".
Так, на виконання Закону України «Про обіг векселів в Україні» КМУ прийнято Постанову від 21.08.2013 року № 683 щодо деяких питань випуску фінансових казначейських векселів.
Вказана постанова передбачає існування окремої системи електронного обігу фінансових векселів та дає визначення поняттю «оператор системи електронного обігу фінансових векселів». Оператором згідно Постанови може бути банк та/або орган Казначейства, який уклав договір про підключення до системи електронного обігу фінансових векселів з адміністратором, є дійсним учасником такої системи та забезпечує ведення з її використанням обліку прав за казначейськими векселями.
Таким чином законодавство не містить вимог до оператора системи електронного обігу фінансових векселів щодо наявності в нього ліцензії на здійснення депозитарної діяльності, а також не відносить діяльність оператора до депозитарної діяльності.
Окремо варто зазначити, що згідно пунктів 3, 4 глави 1 розділу ІІ Ліцензійних умов провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - депозитарної діяльності та клірингової діяльності, затверджених рішенням НКЦПФР від 21.05.2013 року № 862, для провадження депозитарної діяльності депозитарна установа зобов'язана створити структурний підрозділ. Цей підрозділ повинен бути відокремлений від інших підрозділів цієї юридичної особи та розташовуватися в окремому (окремих) приміщенні (приміщеннях). Організація діяльності такого підрозділу повинна регламентуватись положенням про внутрішній структурний підрозділ.
Банк для провадження депозитарної діяльності депозитарної установи повинен мати окреме приміщення, яке повністю відокремлене від інших приміщень банку та забезпечує дотримання банком вимог, установлених нормативно-правовим актом Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку або Комісії, що регулює питання організації діяльності банків та їх відокремлених підрозділів при здійсненні ними професійної діяльності на ринку цінних паперів.
Згідно пункту 1.2 Положення щодо організації діяльності банків та їх відокремлених підрозділів при здійсненні ними професійної діяльності на фінансовому ринку, затвердженого рішенням ДКЦПФР від 16.03.2006 року №160, банк (його відокремлений підрозділ) повинні організувати свою професійну діяльність на фондовому ринку у складі спеціалізованих структурних підрозділів, які організаційно відокремлені від інших підрозділів банку (його відокремлених підрозділів), що здійснюють інші види діяльності.
Спеціалізований структурний підрозділ банку (його відокремлених підрозділів) - це підрозділ, що здійснює окремий вид професійної діяльності на фондовому ринку на підставі Внутрішнього положення про відповідний підрозділ за умови дотримання ним установлених законодавством вимог щодо здійснення такої діяльності.
Зважаючи на вищевикладене, вважаємо, що на підрозділ юридичної особи, який створений для провадження депозитарної діяльності, можуть бути покладені виключно функції, які пов’язані із здійсненням депозитарної діяльності. Зважаючи, що облік прав за фінансовими векселями не є депозитарною діяльністю – дана функція не може бути покладена на підрозділ, що здійснює депозитарну діяльність.