Відповідно до листа Міндоходів від 23.01.2014 р. № 1535/7/99-99-12-01-03-17 «Щодо міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування» станом на 01.01.2014 є чинними міжнародні договори про уникнення подвійного оподаткування з такими країнами: Австрією, Азербайджаном, Алжиром, Бельгією, Білорусією, Болгарією, Бразилією, Великою Британією, В'єтнамом, Вірменією, Грецією, Грузією, Данією, Єгиптом, Естонією, Ізраїлем, Індією, Індонезією, Іраном, Ісландією, Італією, Йорданією, Казахстаном, Канадою, Кіпром, Киргизстаном, Китаєм, Республікою Корея, Кувейтом, Латвією, Ліваном, Лівією, Литвою, Македонією, Марокко, Мексикою, Молдовою, Монголією, Нідерландами, Норвегією, Об'єднаними Арабськими Еміратами, Пакистаном, Південно-Африканською Республікою, Польщею, Португалією, Російською Федерацією, Румунією, Саудівською Аравією, Сінгапуром, Сирією, Словаччиною, Словенією, США, Таджикистаном, Таїландом, Туреччиною, Туркменістаном, Угорщиною, Узбекистаном, Фінляндією, Францією, ФРН, Хорватією, Чехією, Швейцарією, Швецією.
Конвенція між Кабінетом Міністрів України і Союзним Урядом Союзної Республіки Югославія про уникнення подвійного оподаткування стосовно податків на доходи і капітал, яка була підписана 22 березня 2001 р. та набула чинності 29.11.2001, застосовується у відносинах України з Республікою Сербія та з Республікою Чорногорія.
Крім того, відповідно до статті 7 Закону України «Про правонаступництво України» Україна застосовує договори СРСР про уникнення подвійного оподаткування, що діють до набуття чинності новими договорами. Договори СРСР діють у відносинах України з такими країнами: Іспанією, Малайзією, Японією.
Листом від 27.12.12 №12744/0/71-12/12-1017 Державна податкова служба України розповсюдила Рекомендації щодо застосування положень конвенцій про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна (капіталу). Так, у статті 2 Рекомендацій наголошується, що в Україні до переліку податків, на які поширюється Конвенція, відносяться: податок на прибуток підприємств (розділ ІІІ Податкового кодексу) та податок на доходи фізичних осіб (розділ ІV Податкового кодексу). Конвенція не поширюється на непрямі податки - ПДВ та акциз.
З переліком чинних двосторонніх міжурядових угод (конвенції) про уникнення подвійного оподаткування можна ознайомитися за посиланням.
Порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування стосовно повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України визначено статтею 103 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, відповідно до п. 103.1 ПКУ застосування правил міжнародного договору України здійснюється шляхом звільнення від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України, зменшення ставки податку або шляхом повернення різниці між сплаченою сумою податку і сумою, яку нерезиденту необхідно сплатити відповідно до міжнародного договору України.
Пунктом 103.2 ПКУ встановлено, що особа (податковий агент) має право самостійно застосувати звільнення від оподаткування або зменшену ставку податку, передбачену відповідним міжнародним договором України на час виплати доходу нерезиденту, якщо такий нерезидент є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу і є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України. При цьому бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу не може бути юридична або фізична особа, навіть якщо така особа має право на отримання доходу, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого доходу.
Застосування міжнародного договору України в частині звільнення від оподаткування або застосування пониженої ставки податку дозволяється тільки за умови надання нерезидентом особі (податковому агенту) документа, який підтверджує статус податкового резидента. Таким документом є довідка (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (далі - довідка), а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України. Довідка видається компетентним (уповноваженим) органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором України, за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, і повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України. У разі неподання нерезидентом такої довідки, його доходи з джерелом походження в Україні оподатковуються відповідно до законодавства України.
Відповідно до листа ДПСУ від 20.07.2012 р. № 12968/6/12-0016 щодо процедури легалізації документів, які підтверджують статус податкових резидентів окремих країн довідки про підтвердження статусу податкового резидента для цілей застосування угод про уникнення подвійного оподаткування як компетентний орган мають право видавати у:
Російській Федерації - Міжрегіональна інспекція Федеральної податкової служби Росії з централізованої обробки даних (російською мовою: Межрегиональная инспекция ФНС России по централизованной обработке данных - МИ ФНС России по ЦОД);
Білорусії - місцеві інспекції Міністерства з податків та зборів Республіки Білорусь;
Італії - місцеві податкові органи (місцеві відділення Служби доходів - Agenzia delle Entrate);
Німеччині - податкові інспекції федеральних земель;
Китаї, Нідерландах, Польщі, Швейцарії, Швеції - регіональні податкові служби за місцем реєстрації податкового резидента.
Крім того, згідно цього ж листа довідки про статус податкового резидента, видані податковими органами Білорусії, Польщі та Росії, приймаються на території України без будь-якого додаткового засвідчення (без легалізації та без завірення апостилем) на підставі міжнародних договорів України про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах.
Згідно ст. 103.7 ПКУ при здійсненні банками та фінансовими установами України операцій з іноземними банками, пов'язаних з виплатою процентів, підтвердження факту, що такий іноземний банк є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України, не вимагається, якщо це підтверджується витягом з міжнародного каталогу «International Bank Identifier Code» (видання S.W.I.F.T., Belgium International Organization for Standardization, Switzerland).
Також звертаємо Вашу увагу, що п. 103.9 ПКУ встановлено обов’язок особи, яка у звітному періоді (кварталі) виплачує нерезидентові доходи із джерелом їх походження з України, подавати контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) звіт про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів. Резиденти України, що виплачують доходи нерезидентам, подають звітність стосовно нерезидентів, яким було виплачено дохід у звітному періоді, у складі декларації з податку на прибуток. Такі доходи відображаються у додатку ПН до Розрахунку 1. Слід зазначити, що цей додаток заповнюється окремо щодо кожного нерезидента, якому виплачуються доходи.