Запитання:
Чи правильно враховувати при розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності торговця цінними паперами грошові кошти, що надходять брокеру від клієнтів для укладення в їх інтересах договорів, а також грошові кошти, призначені для перерахування торговцем до бюджету податку в інтересах клієнта при виконанні ним функцій податкового агента? Адже такі кошти не належать торговцю цінними паперами.
Відповідь:
Порядок розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності визначено у главі 4 Положення щодо пруденційних нормативів професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з торгівлі цінними паперами, затвердженого рішенням НКЦПФР від 25.12.2012 № 1900, де визначено, що показник розраховується за формулою:
коефіцієнт абсолютної ліквідності = (грошові кошти + поточні фінансові інвестиції - поточні фінансові інвестиції у цінні папери венчурних фондів - поточні фінансові інвестиції в асоційовані та дочірні компанії (крім акціонерних товариств), які обліковуються за методом участі в капіталі, - поточні фінансові інвестиції у цінні папери, що не перебувають в обігу хоча б на одній із фондових бірж, крім акцій приватних акціонерних товариств, цінних паперів, емітованих або виданих центральними органами виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, Національним банком та Державною іпотечною установою, та цінних паперів інших фінансових установ, + кошти клієнтів, що заблоковані для проведення торгів на фондовій біржі)/поточні зобов'язання.
При цьому визначено, що поняття «поточні фінансові інвестиції», «грошові кошти та їх еквіваленти» в національній та в іноземній валюті використовуються у значеннях, визначених чинними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Також до грошових коштів відносяться кошти торговця цінними паперами, кошти клієнтів, що заблоковано на рахунку фондової біржі та/або депозитарію та/або розрахункового центру для проведення торгів на фондовій біржі.
Відповідно до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затверджених наказом Мінфіну від 07.02.2013 № 73, грошові кошти (гроші) - готівка, кошти на рахунках у банках та депозити до запитання.
Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ Мінфіну від 30.11.1999 № 291):
- Рахунок 30 «Готівка» призначений для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в касі підприємства.
- Рахунок 31 «Рахунки в банках» призначено для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку, які можуть бути використані для поточних операцій.
- На рахунку 33 «Інші кошти» ведеться узагальнення інформації про наявність та рух грошових документів (у національній та іноземній валюті), які знаходяться в касі підприємства (поштових марок, марок гербового збору, сплачених проїзних документів, сплачених путівок до санаторіїв, пансіонатів, будинків відпочинку тощо), електронних грошей та про кошти в дорозі, тобто грошові суми, внесені в каси банків, ощадні каси або поштові відділення для подальшого їх зарахування на розрахункові або інші рахунки підприємства.
Тому показник «грошові кошти» в зазначеній формулі визначається як сума залишків (позитивне сальдо) на рахунках бухгалтерського обліку 30, 31 та 33. До цієї суми входять всі грошові кошти, і тому числі грошові кошти, які перераховані торговцю клієнтами для укладення в їх інтересах договорів, а також грошові кошти, призначені для перерахування торговцем до бюджету податку в інтересах клієнта при виконанні ним функцій податкового агента.
Також варто звернути увагу, що зобов'язання, які виникають у торговця цінними паперами за коштами клієнтів, також включаються до складу його поточних зобов'язань. Таким чином, зазначені грошові кошти, що не належать торговцю цінними паперами, враховуються як в активах (у чисельнику формули), так і в зобов’язаннях (у знаменнику формули).