Державна фіскальна служба України листом від 21.07.2014 р. № 25/6/99-99-22-06-03-15/415, відповідаючи на запит редакції газети «Все про бухгалтерський облік», нагадує наступне.
Пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 06.06.2013 № 210 «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» (далі - Постанова № 210) установлено граничну суму розрахунків готівкою фізичної особи з підприємством (підприємцем) протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150000 гривень.
Згідно з пунктом 2.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637), підприємства (підприємці) мають право здійснювати розрахунки готівкою з фізичною особою в межах 150 000 гривень протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами. При цьому кількість фізичних осіб, з якими здійснюються розрахунки, протягом дня не обмежується.
Вимоги щодо обмеження готівкових розрахунків фізичної особи з підприємством (підприємцем), установлені пунктом 1 Постанови № 210 та пунктом 2.3 глави 2 Положення № 637, стосуються розрахунків за правочинами, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, розрахунків за договорами, надання чи повернення позики, в тому числі за виплачену та повернену поворотну фінансову допомогу.
Нагадаємо, раніше Національний банк України своїм листом від 08.11.2013 р. № 11-117/21669 роз’яснив, що обмеження граничної суми розрахунків готівкою встановлено пунктом 1 постанови № 210, зокрема, щодо обмеження готівкових розрахунків протягом одного дня за товари (роботи, послуги) у розмірі 150 000 (ста п'ятдесяти тисяч) гривень між підприємством (підприємцем) та фізичною особою стосуються розрахунків як фізичної особи - платника з підприємством (підприємцем) - отримувачем, так і розрахунків підприємства (підприємця) - платника з фізичною особою – отримувачем.
Встановлені постановою № 210 і Положенням № 637 вимоги стосуються розрахунків за товари (роботи та послуги). Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції» товаром є будь-який предмет господарського обороту, в тому числі продукція, роботи, послуги, документи, що підтверджують зобов'язання та права (зокрема цінні папери). Статтею 3 Господарського кодексу України передбачено, що господарською діяльністю визнається діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Таким чином, враховуючи зазначене, ПАРД/АФП нагадує, що розрахунки у розмірі більше 150 тис. грн. за дилерськими договорами між торговцем та фізичною особою, а також за договорами про обслуговування (договір на брокерське обслуговування, договір комісії, договір доручення), укладеними торговцем з фізичною особою, повинні бути здійснені в безготівковій формі.
Звертаємо увагу на те, що при здійсненні операції за договором на виконання відповідно до договору комісії, торговець діє від свого імені та є стороною договору. Відповідно, якщо контрагентом за договором на виконання є фізична особа, то розрахунки за такими договорами у розмірі більше 150 тис. грн. мають здійснюватися у безготівковій формі.
При здійсненні операції за договором на виконання відповідно до договору доручення (якщо розрахунки здійснюються сторонами самостійно) торговець не є стороною договору на виконання та при укладенні такого договору діє від імені клієнта. Відповідно розрахунки за договором на виконання між двома фізичними особами (клієнтом торговця та контрагентом) у розмірі більше 150 тис. грн. можуть здійснюватися як готівковій, так і в безготівковій формі. Водночас, якщо однією із сторін договору на виконання є підприємство (підприємець), то на такі операції розповсюджується обмеження готівкових розрахунків на суму, що перевищує 150 тис. грн.