02.09.2014 року на веб-сайті НКЦПФР розміщено проект Рішення «Про затвердження Змін до Положення про клірингову діяльність».
Зміни передбачають, серед іншого:
1. Запровадження норми про те, що кожному учаснику клірингу може бути відкритий тільки один кліринговий субрахунок для колективного обліку клієнтів такого учасника клірингу.
ПАРД та АФП на засіданні Комітету НКЦПФР, який розглядав вказаний Проект, виступили проти встановлення таких обмежень та звернули увагу учасників Комітету на те, що запровадження даної норми призведе до додаткового фінансового та операційного навантаження на торговців цінними паперами. Адже у випадку, якщо клієнти торговця обслуговуються різними депозитарними установами, то необхідним буде відкриття для кожного такого клієнта індивідуального клірингового субрахунку.
2. Визначення, що підставою для відмови особою, що здійснює кліринг, у допуску до клірингу зобов’язань за договорами щодо цінних паперів, укладеними поза фондовою біржею, є наявність на момент допуску обмежень на здійснення операцій з цінними паперами, що є предметом договору, накладеними судовим рішенням, рішенням Комісії, розпорядженням або постановою уповноваженої особи Комісії, прийнятим відповідно до встановлених законодавством повноважень, інформація про які надана особі, що здійснює кліринг, у встановленому законодавством порядку.
3. Уточнено норми щодо способів забезпечення виконання зобов’язань учасника клірингу та порядку задоволення вимог, що забезпечені індивідуальним/колективним кліринговим забезпечення у разі невиконання або неналежного виконання учасником клірингу своїх зобов’язань.
Так, цінні папери та/або кошти, що складають індивідуальне клірингове забезпечення, є власністю учасника клірингу та/або його клієнтів. Права на цінні папери та цінні папери, що використовуються кліринговою установою або Розрахунковим центром для індивідуального клірингового забезпечення, можуть обліковуватися на рахунках у цінних паперах власників цих цінних паперів в обраних ними депозитарних установах та на рахунках таких депозитарних установ у Центральному депозитарії із зазначенням відповідного режиму обтяження цих цінних паперів зобов'язаннями.
Колективне клірингове забезпечення формується особою, що здійснює кліринг, за рахунок внесків учасників клірингу шляхом передання вказаних внесків в управління особі, що здійснює кліринг, та формування гарантійного фонду.
Порядок формування та використання гарантійного фонду, в тому числі порядок його розформування визначається особою, що здійснює кліринг.
Управління гарантійним фондом здійснюється особою що здійснює кліринг. Учасником гарантійного фонду є учасник клірингу, який здійснив внесок до гарантійного фонду.
Учасники гарантійного фонду несуть ризик збитків, пов'язаний із зміною ринкової вартості майна, що складає гарантійний фонд, а також з невиконанням або неналежним виконанням зобов’язань за договорами, що укладені за рахунок майна та коштів фонду.
Особа, що здійснює кліринг, здійснює управління гарантійним фондом шляхом здійснення правочинів по відношенню до майна та коштів, що складає такий фонд, в тому числі самостійно та від свого імені реалізує всі права за цінними паперами, які внесені до гарантійного фонду.
Доходи, що отримані внаслідок управління гарантійним фондом, долучаються до майна та коштів, що складають гарантійний фонд, із забезпеченням пропорційного розподілу між учасниками гарантійного фонду у якості додаткових внесків або можуть виплачуватись учасникам гарантійного фонду у порядку та на умовах, визначених договором про надання клірингових послуг та внутрішніми документами особи, що здійснює кліринг.
За наявності у Вас зауважень та пропозицій до вказаного проекту Рішення НКЦПФР просимо надсилати їх на адресу [email protected] (контактна особа – Гончарук Наталія) у строк до 09.09.2014 року (включно).