Відповідно до Закону України № 1636-VII «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон про Крим) переказ цінних паперів та/або прав на цінні папери чи прав за цінними паперами, якщо їхнім одержувачем є особа, яка знаходиться або зареєстрована на тимчасово окупованій території України, здійснюється після повної оплати цих цінних паперів.
Розрахунок за правочинами щодо цінних паперів (переказу цінних паперів та/або прав на цінні папери чи прав за цінними паперами), якщо їхнім набувачем є особа, яка розташована (знаходиться) на тимчасово окупованій території України, здійснюється за принципом поставки проти оплати, передбаченим у пункті 18 статті 1 Закону України "Про депозитарну систему України".
За якими критеріями (місце прописки, місце проживання, фактичне місцезнаходження/місце проживання тощо) депозитарна установа має встановлювати знаходження або реєстрацію особи на тимчасово окупованій території України з метою виконання норм вказаного Закону про Крим?
ПАРД та АФП у своїх Рекомендаціях щодо порядку реєстрації депозитарними установами права власності на цінні папери, якщо одержувачем цінних паперів є особа, що знаходиться чи зареєстрована на тимчасово окупованій території України, які погоджені листом НКЦПФР від 17.10.2014 року №09/02/19305/НК, рекомендує з метою виконання норм Закону визначати знаходження або реєстрацію особи за:
адресою реєстрації місця проживання – для фізичних осіб;
місцезнаходженням – для юридичних осіб.
Щодо визначення адреси реєстрації місяця проживання фізичної особи
Відповідно до статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.
Місцем проживання недієздатної особи є місце проживання її опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує щодо неї функції опікуна.
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (далі – Закон про свободу пересування) місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
Реєстрація - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру та до паспортного документа про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси житла.
Довідка про реєстрацію місця проживання або місця перебування - документ, який видається органом реєстрації особі за її вимогою та підтверджує реєстрацію місця проживання або місця перебування особи.
Також згідно Закону про свободу пересування документи, до яких вносяться відомості про місце проживання та місце перебування особи, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист, довідка про звернення за захистом в Україні.
Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена з одночасним зняттям з реєстрації попереднього місця проживання (стаття 6 Закону про свободу пересування).
Таким чином, рекомендуємо адресу реєстрації місця проживання фізичної особи визначати на підставі даних, що містяться у вищевказаних документах, визначених законодавством.
Щодо визначення місцезнаходження юридичної особи
Відповідно до статті 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі – Закон про державну реєстрацію) місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені (далі - виконавчий орган).
Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - Єдиний державний реєстр) - автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи (ст. 17 Закону про державну реєстрацію).
Слід зазначити, що механізм надання відомостей з Єдиного державного реєстру з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців визначений Порядком надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1846/5.
Так, серед іншого, відомості, що сформовані програмними засобами ведення Єдиного державного реєстру, надаються у вигляді
виписки з Єдиного державного реєстру;
витягу з Єдиного державного реєстру;
довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.
Таким чином, рекомендуємо місцезнаходження юридичної особи визначати на підставі даних Єдиного державного реєстру, що містяться у вищевказаних документах.