Державна фіскальна служба України у листі від 10.11.2014 р. № 9929/7/99-99-10-02-02-17 з метою однакового застосування положень пункту 2 статті 16 Декрету КМУ від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі – Декрет) повідомляє наступне.
Пунктом 3 статті 13 Декрету встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.
Указом Президента від 27.06.1999 р. № 734/99 органи державної податкової служби уповноважено застосовувати санкції згідно з п. 2 ст. 16 Декрету до резидентів та нерезидентів, винних у порушенні правил валютного регулювання і валютного контролю.
Разом з тим, відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 07.02.2012 у справі № 21-904а10, єдиним повноважним органом на застосування міри відповідальності (фінансові санкції) до резидентів та нерезидентів, винних, зокрема у здійсненні операцій з валютними цінностями без одержання генеральної/індивідуальної ліцензії, є Національний банк України. Положення указу не підлягають застосуванню, оскільки суперечать обмеженням, встановленим пунктом 4 Перехідних положень Конституції України, та необґрунтовано створюють протиріччя у правовому регулюванні відносин.
Таким чином, ДФСУ наголошує на тому, що до повноважень органів ДФСУ не віднесено застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 статті 16 Декрету.