ПАРД&АФП звернулись до НКЦПФР з пропозиціями щодо внесення змін до Положення про порядок забезпечення існування іменних цінних паперів у бездокументарній формі (далі – Положення 47), затвердженого Рішенням НКЦПФР від 22.01.2014 року №47, зокрема щодо забезпечення на законодавчому рівні можливості розірвання депозитарною установою договору з емітентом (наприклад, у разі несплати емітентом послуг депозитарної установи) в односторонньому порядку, незалежно від обрання емітентом нової депозитарної установи та наявності на обслуговуванні у депозитарної установи рахунків власників.
Так, на сьогоднішній день право депозитарної установи щодо розірвання договору про відкриття/обслуговування рахунків в цінних паперах власникам, передбачене законодавством, не може бути реалізовано у випадку необрання емітентом нової депозитарної установи. Зокрема, згідно Положення 47 у разі необрання емітентом до дати припинення дії договору депозитарної установи нова дата припинення дії договору і дата обліку визначаються попередньою депозитарною установою і емітентом за згодою (у разі недосягнення згоди кожна зі сторін може звернутися до суду). До призначення нової дати припинення дії договору та дати обліку обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів здійснює попередня депозитарна установа.
Зважаючи на вищевказану норму законодавства депозитарна установа, яка хоче розірвати договір з емітентом в односторонньому порядку, не може реалізувати своє право.
На практиці значна кількість емітентів не оплачує послуги депозитарних установ, зважаючи, що депозитарна установа не має змоги та заходів впливу на емітента та не має іншого вибору, аніж обслуговувати рахунки, відкриті емітентом.
Зважаючи на те, що вищевказана сума заборгованості в контексті податкового законодавства враховується до прибутку підприємства, та, відповідно, є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, то депозитарна установа, фактично не отримуючи доходу від надання послуг, несе значні затрати, пов’язані зі сплатою вказаного податку, що нараховується, у тому числі, на суму заборгованості за договорами з емітентом.
Окрім того, згідно законодавства депозитарні установи - банки зобов’язані формувати резерв для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості, що виникає в процесі їх діяльності.
Зважаючи на вищевикладене, неможливість розірвання депозитарною установою договору з емітентом при несплаті останнім послуг на депозитарне обслуговування створює додаткове фінансове навантаження на депозитарних установ та значні негативні фінансові наслідки.
ПАРД&АФП пропонують внести зміни до Положення 47 та передбачити, зокрема, що у випадку розірвання депозитарною установою договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників цінних паперів в односторонньому порядку та необрання емітентом до дати припинення дії договору нової депозитарної установи, облік цінних паперів, прав на цінні папери власників, рахунки яких обслуговувались на підставі договору з емітентом, здійснюється за вибором депозитарної установи:
або депозитарною установою, яка розірвала договір з емітентом, до моменту укладення власником договору про обслуговування рахунку в цінних паперах із відповідною депозитарною установою або повторного укладення емітентом договору про відкриття/обслуговування рахунків у цінних паперах власників. До вказаного моменту на рахунках у цінних паперах власників, які обслуговувались на підставі договору з емітентом, проводяться виключно безумовні операції;
або Центральним депозитарієм України як уповноваженим на зберігання у порядку, встановленому внутрішніми документами Центрального депозитарію, до моменту переведення власником належних йому цінних паперів на власний рахунок в цінних паперах або переведення емітентом цінних паперів власників, які не уклали договору із депозитарною установою, на рахунки відповідних власників, відкриті обраною емітентом депозитарною установою.
Окрім того, ПАРД&АФП пропонують встановити в Положенні 47 пряму норму про те, що депозитарна установа має право відмовити у проведенні операції перерахування власником своїх цінних паперів на рахунок до іншої депозитарної установи у випадку несплати емітентом послуг депозитарної установи, якщо інше не передбачено договором з емітентом.
Також Асоціації пропонують уточнити Положення 47 нормою, що у випадку, якщо інформація про особу власника не відповідає інформації, яка міститься в системі депозитарного обліку, депозитарна установа для проведення операції переведення прав на цінні папери на рахунок іншої депозитарної установи має право вимагати внесення змін до інформації про особу власника за розпорядженням емітента (тільки стосовно власників, що є власниками іменних цінних паперів, що були переведені у бездокументарну форму, сумарна номінальна вартість яких не перевищує 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) або укладення із власником договору про обслуговування рахунку в цінних паперах.