Проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо покращення умов ведення бізнесу, спрощення доступу до інформації» (реєстраційний № 2407 від 18.03.2015), внесений народними депутатами України Мушаком О.П., Різаненком П.О., Пацканом В.В., Опанасенком О.В., Кіралем С.І., Лавриком О.В. та Денисенком В.І., підтримується Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Про це йдеться у відповідній довідці НКЦПФР. На офіційному сайті НКЦПФР розміщена інформація: «рішення прийнято». http://www.nssmc.gov.ua/press/news/nkcpfr_povidomlyaeh_pro_rezultati_svogo_robochogo_zasidannya_1
Автори законопроекту справедливо стверджують, що на даний час акціонерні товариства, емітенти цінних паперів, професійні учасники фінансового, фондового ринків зобов’язані постійно публікувати у паперових виданнях багато інформації, що стосується їх діяльності. Зазначимо, що мова йде про більше ніж 30 000 компаній з усієї України. При цьому, здійснення деяких операцій компанії не можуть розпочати без наявності публікації у відповідному офіційному друкованому органі або засобі масової інформації. Щороку зазначені компанії, окрім власного сайту, зобов’язані публікувати всю фінансову звітність з аудиторським висновком у "періодичних або неперіодичних виданнях" (відповідно до статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"). З одного боку, це величезні масиви інформації, на публікацію якої в масштабах країни витрачаються значні кошти. З іншого боку, відслідковувати інформацію про ту чи іншу компанію практично неможливо, адже перелік таких видань не є визначеним.
Що стосується вимог до опублікування інформації компаніями, діяльність яких регулює Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку, ситуація також вимагає змін на краще. У вказаній НКЦПФР офіційних друкованих видань чотири, таким чином, компанії змушені публікувати інформацію в одному з офіційних друкованих видань. В результаті чого складається ситуація, коли тисячам компаній необхідно витрачати кошти, чекати публікації офіційних друкованих видань, а, отже, десяткам тисяч акціонерів, зацікавлених осіб, які бажають отримувати інформацію про ці компанії, необхідно постійно ознайомлюватися з всіма офіційними друкованими виданнями, нерідко невиправдано витрачаючи на це гроші та час.
Можливо, публікація інформації в друкованих виданнях була актуальною 10-15 років тому, коли мережа Інтернет, сайти, електронні видання були відсутні або ж не набули такої популярності та розповсюдженості як сьогодні. Однак, наразі для цілей бізнесу немає потреби в друкованих виданнях. Необхідно виключити із переліку повноважень державних органів та установ право вимагати від компаній здійснювати публікацію інформації у друкованих виданнях – це можна робити на акредитованих профільними установами сайтах, окрім того, при цьому необхідно заборонити встановлювати плату за такі послуги.
У разі прийняття цього закону буде виконаний ще один пункт вимог із серії «Чого хоче ринок від нового складу НКЦПФР?», які свого часу були передані Голові НКЦПФР від імені Ради ПАРД&АФП.