Листом від 05.05.2015 р. № 16030/7/99-99-19-07-02-17 Державна фіскальна служба України з метою однозначного розуміння питань відображення у податковому обліку операцій з розрахунками в іноземній валюті до 01.01.2015 повідомляє таке.
Оподаткування операцій з розрахунками в іноземній валюті здійснюється згідно з п. 153.1 ст. 153 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у редакції, чинній до 01.01.2015.
Визначення курсових різниць від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти здійснюється відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку. При цьому прибуток (позитивне значення курсових різниць) ураховується у складі доходів платника податку, а збиток (від'ємне значення курсових різниць) ураховується у складі витрат платника податку (підпункт 153.1.3 пункту 153.1 статті 153 Кодексу).
Облік операцій в іноземній валюті регулюється Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 21 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 10.08.2000 № 193 і зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.08.2000 за № 515/4736 (далі - П(С)БО N 21).
Пунктом 4 П(С)БО № 21 визначено, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.
У податковому обліку позитивне значення курсових різниць, визначене відповідно до п. 153.1.3 п. 153.1 ст. 153 Кодексу, банківською установою включається до складу доходу від операційної діяльності, іншими платниками податку - до складу інших доходів.
Відповідно до положень п. 137.4 ст. 137 Кодексу датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.
Податкові витрати за операціями в іноземній валюті формуються згідно з вимогами пп. «а» пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 Кодексу та відносяться до інших операційних витрат, які включаються до складу витрат у періоді, в якому вони були здійснені (п. 138.5 ст. 138 Кодексу).
Тобто визначені за правилами бухгалтерського обліку курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти для цілей оподаткування податком на прибуток визнаються доходами та/або витратами у звітному періоді їх виникнення відповідно до вимог Кодексу.