Експертна Рада ПАРД&АФП вважає, що платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 20 мільйонів гривень, може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на суму переоцінки цінних паперів
Від членів ПАРД&АФП надійшло запитання наступного змісту.
Норма Податкового кодексу каже: «Для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об'єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень цього розділу.»
Що таке «усі різниці»? Чи включаються до них різниці, передбачені «141.2. Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а також операцій з інвестиційною нерухомістю і біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю»? Якщо статті 138, 139 і 140 називаються: «Різниці…», то стаття 141 називається «Особливості оподаткування окремих видів діяльності та операцій».
Питання актуальне, тому що у п. 141.2.1 міститься норма про оподаткування уцінки на суму перевищення дооцінки цінних паперів.
Експертна Рада ПАРД&АФП з питань оподаткування, обліку та фінансової звітності оперативно розглянула це питання і дійшла висновку, що поняття «усі різниці» включають також і «Різниці щодо операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, а також операцій з інвестиційною нерухомістю і біологічними активами, які оцінюються за справедливою вартістю». Отже, платники податку на прибуток підприємств, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків) не перевищує 20 мільйонів гривень, може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на суму переоцінки цінних паперів.