31 березня 2016 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні пакет законопроектів щодо регульованих ринків та деривативів за реєстраційним № 3498 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)», № 3499 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)», № 3516 «Про внесення зміни до Митного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)», № 3500 «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо регульованих ринків та деривативів)».
Основним з пакету законопроектів є проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)»за реєстр. № 3498, що вносить зміни до ряду кодексів та Законів України, в тому числі вносить зміни до Закону «Про цінні папери та фондовий ринок» з новою назвою - Закон «Про ринки капіталу та інші регульовані ринки».
В пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що він спрямований на впровадження на ринках капіталу України передової міжнародної практики, в тому числі останніх законодавчих змін в Європейському Союзі, а саме рекомендацій Міжнародної асоціації свопів та деривативів (ISDA), Директиви Європейського Парламенту та Ради № 2014/65/ЄС від 15.05.2014 про ринки фінансових інструментів (MiFID II) та Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 600/2014 від 15 травня 2014 року про ринки фінансових інструментів (MiFIR), а також Регламенту Європейського Парламенту та Ради № 648/2012 від 4 липня 2014 про позабіржові похідні інструменти, центральних контрагентів і торгові репозитарії (EMIR).
Закон передбачає, що до регульованих ринків відносяться ринки капіталу, регульований грошовий ринок та регульований товарний ринок. Одним з основних завдань цього Закону було уніфікувати вимоги до всіх перелічених регульованих ринків. Ліцензувати всіх операторів регульованих ринків буде НКЦПФР.
Ринок капіталу в свою чергу поділяється нафондовий ринок та ринок деривативів.
Серед основних новацій для ринків капіталу можна виділити наступні:
1. Створення правового поля та інфраструктури для роботи ринку деривативів
Законом надається визначення поняття «дериватив» та їх класифікація (поставні/розрахункові, деривативи грошового ринку, товарні деривативи, фондові деривативи та інші). До деривативів відносяться опціон, своп, ф'ючерс, форвард, а також інші договори, які відповідають вимогам, встановленим Законом.
Також встановлюються особливості укладення деривативів на регульованому та нерегульованому ринках.
Оператор регульованого ринку на підставі відповідної ліцензії НКЦПФР забезпечує проведення регулярних торгів деривативами, розробляє та реєструє в Комісії (за погодженням з іншими державними органами) специфікації. Всі операції з деривативами підлягають клірингу через Центрального контрагента.
На нерегульованому ринку деривативи можуть укладатися на підставі генеральної угоди або іншим чином. Одна із сторін деривативу, укладеного на нерегульованому ринку, зобов’язана протягом трьох робочих днів з дати укладання такого деривативу подати інформацію про його укладання до торгового репозиторію - єдиної бази даних про укладені деривативи, яка містить інформацію, перелік та зміст буде встановлено нормативно-правовим актом НКЦПФР. Виконання функцій торгового репозиторію покладено на Національний банк України.
2.Запровадження інституту кваліфікованих інвесторів
Законом встановлено критерії визнання юридичних та фізичних осіб кваліфікованими інвесторами. Проте конкретні вимоги встановлюватимуться Комісією. Передбачається, що рішення про віднесення особи до кваліфікованих інвесторів прийматиме інвестиційна фірма. Перевіряти відповідність особи зазначеним критеріям необхідно буде не рідше, ніж один раз на квартал. Інвестиційна фірма повинна буде повідомляти Комісію про клієнтів, які визнані кваліфікованими інвесторами, а Комісія публікуватиме перелік кваліфікованих інвесторів на своєму веб-сайті.
Комісії надається повноваження встановлювати обмеження щодо вчинення правочинів з фінансовими інструментами для некваліфікованих інвесторів.
Укладення деривативів або договорів щодо цінних паперів поза регульованим ринком між наступними кваліфікованими інвесторами не потребуватиме посередництва інвестиційної фірми:
1) міжнародні фінансові організації;
2) іноземні держави та їх центральні банки;
3) держава Україна та Національний банк України;
4) фінансові установи України.
3. Зміни щодо регулювання професійної діяльності
Торговці цінними паперами трансформуються в інвестиційні фірми, що провадять діяльність з торгівлі фінансовими інструментами. Законом будуть визначені обов’язки інвестиційної фірми при наданні послуг клієнту. У запропонованій редакції вимоги до початкового капіталу інвестиційної фірми встановлюватимуться Комісією.
Законом передбачено наступне розширення видів діяльності з торгівлі фінансовими інструментами:
субброкерська діяльність;
брокерська діяльність;
дилерська діяльність;
діяльність з управління портфелем фінансових інструментів;
інвестиційне консультування;
андеррайтинг з гарантією продажу;
андеррайтинг без гарантії продажу.
При цьому перехідними положеннями встановлено, що чинні ліцензії торговців цінними паперами вважаються переоформленими таким чином:
брокерська діяльність → брокерська діяльність;
дилерська діяльність→дилерська діяльність;
андеррайтинг →андеррайтинг без гарантії продажу;
діяльність з управління цінними паперами→діяльність з управління портфелем фінансових інструментів.
Провадження субброкерської діяльності, інвестиційного консультування та андеррайтингу з гарантією продажу потребуватиме отримання нових ліцензій.
4. Положення про остаточність розрахунків
Чинне законодавство доповнюється нормами, які передбачають, що розпорядження щодо переказу коштів і цінних паперів є безвідкличними після певного моменту, визначеного українським законодавством, та що законодавство стосовно неплатоспроможності не повинно мати зворотної дії на права та обов’язки сторін правочинів щодо деривативів, якщо відповідні розпорядження були надані до або у дату, коли порушується справа про неплатоспроможність відповідної сторони.
Також будуть врегульовані особливості банкрутства суб’єкта підприємницької діяльності та ліквідації банку, який є стороною одного або кількох деривативів, укладених відповідно до генеральної угоди. Зокрема, запроваджується поняття ліквідаційного неттінгу, щодозволяє зменшити розмір взаємних зобов’язань сторін правочинів щодо деривативів (у випадку неплатоспроможності однієї з сторін) до єдиного підсумкового зобов'язання (різниці між обсягами зобов’язань кожної із сторін).
З метою гарантування виконання зобов’язання буде надано можливість відкривати у банку рахунки умовного зберігання (ексроу). Цей рахунок призначений для тимчасового зберігання грошових коштів, які мають бути повернені клієнту або перераховані особі вказаній клієнтом (бенефіціару) або бенефіціаром за настання передбачених договором умов.
Крім того, Закон змінює класифікацію видів цінних паперів та надає визначення емісійного цінного папера. До емісійних, зокрема, відносяться похідні цінні папери - опціонний сертифікат, фондовий варант, кредитна нота, депозитарна розписка. Вимоги до них встановлюватимуться Комісією.
НКЦПФР будуть надані повноваження щодо встановлення вимог до системно важливих професійних учасників, тобто діяльність яких впливає на стабільність ринків капіталу та/або інших регульованих ринків. Критерії віднесення до системно важливих встановлюватиме Комісія.
Законопроекти про внесення змін до Податкового, Митного та Бюджетного кодексів нового регулювання не створюють, а лише приводять термінологію у відповідність до Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів)».
У разі прийняття Закону в цілому зміни наберуть чинності з 1 січня 2017 року.
Комісія протягом шести місяців з дати опублікування Закону повинна буде привести свої нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону.