ПАРД звернулась до банківського комітету ВРУ щодо законопроекту про регульовані ринки

Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо регульованих ринків та деривативів) за реєстр. № 3498 було прийнято в першому читанні 31.03.2016 року.

Представники ПАРД взяли участь у 6 засіданнях робочої групи з підготовки законопроекту до другого читання при Комітеті ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності (далі – Комітет ВРУ). 

14.06.2016 року на засіданні Комітету ВРУ планується затвердити висновок щодо законопроекту та рекомендувати Верховній раді України прийняти Закон в цілому з урахуванням наданих народними депутатами поправок, які будуть враховані Комітетом. Всього народними депутатами було запропоновано близько 670 поправок.  

Рада ПАРД на своєму засіданні 10.06.2016 року затвердила звернення до Голови та членів Комітету ВРУ з питань фінансової політики і банківської діяльності з приводу наступних дискусійних та принципових питань.

1.        При підготовці ПЗУ до другого читання внесено пропозиції щодо посилення інституційної незалежності НКЦПФР, в тому числі передбачено значне розширення повноважень регулятора. Наприклад, надається повноваження щодо визначати особливості регулювання та нагляду за системно важливими професійними учасниками, встановлювати обмеження щодо вчинення правочинів з фінансовими інструментами для інвесторів, що не визнані кваліфікованими та інше.

При цьому, запропоновано відмінити необхідність погодження актів НКЦПФР з іншими державними органами, в тому числі з Міністерством юстиції України та Державною регуляторною службою України, а також скасувати необхідність державної реєстрації нормативно-правових актів НКЦПФР в Мін`юсті.

Крім зазначеного, задекларовано особливий порядок організаційного та фінансового забезпечення регулятора. Також запропоновано визначити статус працівників НКЦПФР, виводячи їх з-під дії Закону «Про державну службу», яким встановлено в тому числі засади притягнення державних службовців до дисциплінарної та матеріальної відповідальності за порушення. За пропонованими нормами до цього ПЗУ Голова та члени НКЦПФР, залучені експерти не несуть відповідальності за будь-які дії або бездіяльність, пов’язані з виконанням завдань НКЦПФР у межах повноважень.  

Поділяючи в цілому думку про необхідність розбудови інституційної спроможності регулятора, вважаємо за обов’язкове досягнення балансу між обсягом повноважень та відповідальності посадових осіб НКЦПФР.

2. Законопроект у редакції, прийнятій у першому читанні, передбачає встановлення на рівні нормативно-правових актів НКЦПФР вимог до початкового капіталу інвестиційної фірми (мінімальний рівень при отриманні ліцензії, який необхідно підтримувати весь час при провадженні діяльності). Діючі вимоги до статутного капіталу встановлені на рівні Закону.

Вважаємо, що будь-які вимоги стосовно мінімального розміру капіталу повинні бути встановлені Законом, що забезпечує прогнозованість умов ведення бізнесу. Вимоги до капіталу повинні бути встановлені в національній валюті України та не можуть бути прив’язані до будь-яких іноземних валют. Згідно Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС вимоги до початкового капіталу інвестиційної фірми повинні бути приведені у відповідність до 2020 року. Тому наполягаємо на запровадженні цих вимог в повному обсязі не раніше дати завершення терміну наближення вимог національного законодавства до законодавства ЄС щодо фінансових послуг, тобто з 01.01.2020 року. При цьому за умови відсутності нових можливостей для бізнесу, вбачається за недоцільне запроваджувати графік поступового підвищення вимог до капіталу до 2020 року..

Довідково: вимоги до початкового капіталу інвестиційної фірми згідно CRD IV складають 50 тис. євро, 125 тис. євро, 730 тис. євро в залежності від видів інвестиційних послуг, які надає така фірма.

Що стосується терміну «початковий капітал», то слід зазначити, що чинне законодавство оперує поняттями «статутний капітал», «власний капітал», проте визначення поняття «початковий капітал» не містить. Вважаємо, що встановлення вимог до невизначеної величини є недопустимим. Тому пропонуємо відмовитись від використання поняття «початковий капітал» в Законі та використовувати поняття статутного або власного капіталу, або надати визначення та порядок розрахунку початкового капіталу на рівні Закону.