ДФСУ роз’яснює можливість використання звіту суб’єкта оціночної діяльності як джерела інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення

Державна фіскальна служба України листом від 15.11.2016 р. N 24576/6/99-99-15-02-02-15 надала суб’єкту звернення індивідуальну податкову консультацію щодо використання звіту суб’єкта оціночної діяльності як джерела інформації про ринкові ціни для цілей трансфертного ціноутворення.

Відповідно до пп. 39.3.2.1 п. 39.3 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що відповідність умов контрольованої операції принципу «витягнутої руки» визначається за допомогою застосування методу трансфертного ціноутворення, який є найбільш доцільним до фактів та обставин випадку.

Нормами ПКУ запроваджено критерії вибору найприйнятнішого методу трансфертного ціноутворення з урахуванням:

- доцільності обраного методу відповідно до характеру контрольованої операції, що визначається, зокрема, на основі результатів функціонального аналізу контрольованої операції (з урахуванням виконуваних функцій, використовуваних активів і понесених ризиків);

- наявності повної та достовірної інформації, необхідної для застосування обраного методу та/або методів трансфертного ціноутворення;

- ступеня порівнюваності між контрольованими і неконтрольованими операціями, включаючи надійність коригувань порівнюваності, якщо такі застосовують, які можуть використовуватися для усунення розбіжностей між такими операціями.

Керуючись пп. 39.5.3.1. пп.39.5.3 п.39.5 ст.39 ПКУ, платник податків та контролюючий орган використовують джерела інформації, які містять відомості, що дають можливість зіставити комерційні та фінансові умови операцій, зокрема:

а) інформацію про зіставні неконтрольовані операції платника податків, а також інформацію про зіставні неконтрольовані операції його контрагента - сторони контрольованої операції з непов’язаними особами;

б) будь-які інформаційні джерела, що є загальнодоступними та надають інформацію про співставні операції та осіб.

В свою чергу, відповідно до статті 12 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору.

Керуючись п.52 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, оцінювач повинен проаналізувати всі інформаційні джерела, пов'язані з об'єктом оцінки, тенденції на ринку подібного майна,  інформацію про угоди щодо подібного майна, які використовуються у разі застосування порівняльного підходу, та іншу істотну інформацію.

Відповідно до пп. 39.5.3 п. 39.5 ст. 39 ПКУ встановлено, що контролюючий орган використовує ті самі джерела інформації, що й платник податків, якщо не доведено, що інші джерела інформації дають можливість отримати вищий рівень зіставності комерційних та фінансових умов операцій. Тому, суб’єктом господарювання можливе використання звіту суб’єкта оціночної діяльності як одного з інформаційних джерел щодо ринкових цін для цілей трансфертного ціноутворення.