ВРУ ухвалила зміни до Податкового кодексу України

21 грудня 2016 року Верховна рада України прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (за реєстр. № 5368 від 07.11.2016).

Законом передбачаються такі новації, направлені на вдосконалення адміністрування системи оподаткування:

• запровадження повноцінного електронного кабінету платника податків (доступ до всієї податкової інформації про платника, проведення звірки розрахунків з бюджетом, заповнення та подання податкової звітності, управління надміру сплаченими коштами, реєстрація податкових та акцизних накладних, інформування про перевірки та надання актів або довідок перевірок, листування з контролюючим органом);
• встановлення пріоритетності узагальнюючих податкових роз’яснень над індивідуальними, скасування обмежень (консультації стосуються значної кількості платників або значної суми податкових зобов’язань) права Мінфіну на видачу узагальнюючих податкових консультацій;
• план-графік документальних планових перевірок оприлюднюється на сайті ДФС;
• встановлення 30 денного строку протягом якого може бути проведена камеральна перевірка (на сьогодні такий строк встановлений лише по податку на додану вартість);
• ліквідація податкової міліції та створення нового органу – Фінансова поліція, діяльність якого регламентуватиметься окремим Законом, та інше.

Змін зазнає система трансфертного ціноутворення. Зокрема, для цілей визнання операцій контрольованими буде підвищено вартісні критерії наступним чином:

• річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бух. обліку, збільшити з 50 до 150  млн. грн. за податковий (звітний) рік;
• обсяг господарських операцій платника податків з одним контрагентом, визначений за правилами бух. обліку, збільшити з  5 до 10 млн. грн. за податковий (звітний) рік.

Податок на прибуток

Щодо визначення різниць за операціями з продажу або іншого відчуження цінних паперів норму про коригування фінансового результату на суму уцінки та на суму від’ємного фінансового результату попередніх періодів Законом передбачено такі зміни:

Крім того, виключено з бази оподаткування доходи юридичних осіб – нерезидентів у вигляді процентів на державні цінні папери, що були розміщені на території України:

Слід також відмітити, що Перехідні положення ПКУ щодо податку на прибуток доповнено наступною новою нормою. Суми доходів або витрат, що враховані під час визначення об’єкта оподаткування податком на прибуток до 1 січня 2015 року  та враховані у складі доходів або витрат відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності під час визначення фінансового результату до оподаткування після 1 січня 2015 року, не підлягають повторному врахуванню під час визначення такого об’єкта та формують різницю, згідно з якою фінансовий результат до оподаткування:

• зменшується на суму таких доходів;
• збільшується на суму таких витрат.

Змінами до цього ж розділу передбачено запровадження ставки з податку на прибуток 0% на період до 31 грудня 2021 року для підприємств за умови відповідності визначеним критеріям, з річним доходом до 3 мільйонів гривень та місячною заробітною платою на кожного співробітника в розмірі не менше, ніж 2 мінімальні заробітні плати. Проте дія цього пункту не поширюється на фінансові установи.  

Податок на доходи фізичних осіб

Щодо оподаткування інвестиційного прибутку передбачено позитивні зміни. З набранням чинності цим Законом не підлягатимуть оподаткуванню ПДФО не тільки відсоткові доходи за державними цінними паперами, але й доходи у вигляді інвестиційного прибутку від відчуження, у тому числі від погашення, державних цінних паперів (пп. 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 ПКУ). Під державними цінними паперами для цілей Кодексу слід розуміти облігації внутрішніх і зовнішніх державних позик та казначейські зобов’язання України, емітовані Міністерством фінансів України.

Таким чином, враховано пропозицію ПАРД щодо звільнення від оподаткування доходів фізичних осіб (резидентів та нерезидентів) від володіння та відчуження державних цінних паперів.

Доходи у вигляді дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих нерезидентами, інститутами спільного інвестування та суб’єктами господарювання, які не є платниками податку на прибуток, оподатковуватимуться за ставкою 9 %.

Стосовно визначення інвестиційного прибутку за цінними паперами, вираженими в іноземній валюті, підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПКУ буде визначено, що інвестиційний прибуток визначається з урахуванням курсової різниці (за наявності). При цьому глосарій ПКУ доповнено визначенням поняття «курсова різниця» - це позитивна різниця між офіційним обмінним курсом іноземної валюти до гривні, установленим Національним банком України на день придбання та на день продажу (погашення, іншого відчуження) цінного паперу, у разі якщо такий цінний папір номінований в іноземній валюті.

Крім того, в підпункті пункті 170.2.6 виключено абзац, який передбачав посилання на неіснуючий пункт ПКУ, який містив критерії перебування/не перебування цінних паперів та деривативів в обігу на фондовій біржі. Пункт 153.8 втратив чинність з 01.01.2015 року.

Очікується, що Закон набере чинності з 1 січня 2017 року (крім окремих пунктів).

Зазначимо, що цей законопроект було розглянуто Торговим комітетом ПАРД 05.12.2016 року. За результатами засідання до профільного комітету ВРУ були направлені пропозиції ПАРД щодо змін до Податкового кодексу України, зокрема, такі:

- уточнити норму про повернення помилково та/або надміру сплаченого ПДФО – переплата повертається за місцем обліку платника податку (а не податкових агентів, як роз’яснюють фіскальні органи) та без необхідності подання заяви (тобто за результатом декларування переплати);

- уточнити, що податкові наслідки купівлі «фіктивних» цінних паперів фізичною особою виникають лише за умови, що на дату придбання такі цінні папери вже були внесенні до списку таких, що відповідають ознакам фіктивності;

- передбачити, що якщо податковий агент не має джерела утримання податку (розрахунки здійснюються без його участі), то платник зобов’язаний самостійно сплатити податок за результатами декларування;

- при визначенні бази оподаткування податком на прибуток виключити різниці у вигляді уцінки цінних паперів, оскільки доходи або збитки від переоцінок цінних паперів до моменту відчуження є віртуальними, а не реальними.