23 травня Державна служба фінансового моніторингу провела семінар, на якому відбулась презентація звіту Moneyval, в якому було представлено результати роботи українських суб’єктів первинного фінансового моніторингу (далі - СПФМ) в сфері запобігання відмиванню коштів.
В рамках презентації підведено ключові підсумки діяльності СПФМ та ознайомлено учасників семінару із запланованими заходами, які зможуть підвищити ефективність роботи СПФМ у сфері фінансового моніторингу.
Під час аналізу роботи небанківських фінансових установ міжнародними експертами було відзначено деякі недоліки, серед яких зокрема: показники у сфері верифікації КБВ, недостатній рівень застосування ризик-орієнтованого підходу, неврахування СПФМ ризиків виявлених за результатами національної оцінки ризиків (доступ до матеріалів за посиланням).
29 травня Уряд затвердив План дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу за результатами 5-го раунду оцінки України Комітетом MONEYVAL, яким запроваджується комплекс заходів, пов'язаних з необхідністю вдосконалення роботи СПФМ по вказаним проблемним напрямкам.
На виконання Плану дій щодо удосконалення національної системи фінансового моніторингу, Комісією розроблено і направлено в ПАРД «Рекомендації для суб’єктів первинного фінансового моніторингу щодо забезпечення виявлення фінансових операцій на підставі ризико-орієнтованого підходу».
Даний документ являє собою аналіз «Типологічного дослідження Держаної служби фінансового моніторингу України за 2017 рік», в якому описаний цілий ряд ознак, що вказують на проведення клієнтом сумнівних або протизаконних операцій.
Виділено типові ознаки, що можуть бути характерними для схем незаконного відмивання коштів та фінансування тероризму, серед яких виділено ознаки щодо:
- Учасників фінансових операцій (одноосібний засновницько-посадовий склад; засновниками є особи, що зареєстровані в зоні ОРДЛО; часта зміна засновників, власників, посадових осіб; реєстрація суб’єкту за місцем масової реєстрації);
- Змісту фінансових операцій (заплутаний або незвичайний характер комерційної угоди (операції), що не має економічного сенсу або очевидної законної мети; регулярне здійснення особою фінансових операцій з векселями, якщо дана особа не виступає емітентом або отримувачем коштів за цими векселями та не має ліцензії професійного учасника ринку цінних паперів; суми, на які здійснюються фінансові операції, не відповідають майновому стану клієнта);
- Фіктивних компаній (незначний статутний капітал, адреса масової реєстрації, незначна кількість персоналу, несплата податків);
- Виявлення клієнтів-представників фіктивних компаній (небажання надати особисту інформацію; клієнт неохоче пояснює корпоративну історію та характер комерційних відносин з третіми особами; після тривалого періоду бездіяльності юридичної особи після реєстрації, раптова та незрозуміла фінансово-господарська діяльність; велика кількість кінцевих бенефіціарних та інших контрольних пакетів акцій; регулярне надсилання коштів до юрисдикцій з низьким рівнем оподаткування; працівники професійних посередницьких фірм, що діють як номінальні директори та акціонери)
Варто зазначити, що даний документ є рекомендаційним, а ознаки, які в ньому містяться не відносяться до критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів та не потребують обов’язкового включення до Правил здійснення фінансового моніторингу СПФМ.
Відповідно до пункту 2 розділу 2 Наказу Міністерства фінансів України від 08.07.2016 № 584 «Про затвердження Критеріїв ризику легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансування тероризму та фінансування розповсюдження зброї масового знищення», суб’єкт самостійно визначає та відображає у внутрішніх документах з питань фінансового моніторингу метод та порядок оцінки ризику з урахуванням вимог та рекомендацій, визначених суб’єктом державного фінансового моніторингу, що здійснює державне регулювання та нагляд за діяльністю відповідного суб’єкта.
У зв’язку з вищевикладеним просимо ознайомитись з рекомендаціями Комісії та врахувати їх в роботі.