21.12.2017 Верховна Рада України прийняла новий Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність», покликаний реформувати ринок аудиторських послуг в Україні.
Закон починає застосовуватися з 1 жовтня 2018 року, а отже, всім зацікавленим сторонам потрібно почати готуватися до роботи за новими правилами.
На сьогодні, підприємства, що становлять суспільний
інтерес, публічні
акціонерні товариства, великі підприємства, які не є емітентами цінних
паперів,
середні підприємства, інші фінансові
установи, що належать до мікропідприємств та
малих підприємств мають щорічно оприлюднювати фінансову звітність разом з
аудиторським висновком.
Визначені новим Законом вимоги встановлюють значно вищі, порівняно з існуючими, організаційні бар’єри входження в сегмент обов’язкового аудиту. Ці вимоги стосуються широкого кола питань, включаючи забезпечення незалежності та об’єктивності аудиторів, запровадження системи внутрішнього контролю, оцінки ризиків, захисту систем обробки інформації, запровадження внутрішньої політики і процедур виконання завдань тощо.
Зокрема, аудиторська фірма, яка має намір надавати послуги з обов’язкового аудиту, повинна забезпечити аби у її штаті працювало не менше трьох сертифікованих аудиторів, а у випадку якщо аудиторська фірма має намір надавати послуги з обов’язкового аудиту фінансової звітності підприємств, що становлять суспільний інтерес, – не менше п’яти сертифікованих аудиторів та не менше десяти кваліфікованих працівників, які залучаються до виконання завдань. На сьогодні переважна більшість аудиторських фірм мають у своєму штаті не більше двох сертифікованих аудиторів.
То ж не викликає сумнівів, що найближчим часом ринок аудиту очікують процеси консолідації, а їх результатом буде кратне зменшення кількості аудиторських фірм та значне підвищення як якості так і вартості надання аудиторських послуг.
Слід також звернути увагу на те, що відповідно до статті 29 цього Закону суб’єкт аудиторської діяльності для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності призначається загальними зборами акціонерного товариства, загальними зборами учасників. Призначеним для надання послуг з обов’язкового аудиту фінансової звітності може бути суб’єкт аудиторської діяльності, який відповідає вимогам, встановленим цим Законом, та включений до відповідного розділу Реєстру. У разі якщо загальні збори учасників господарського товариства не можуть відбутися у зв’язку з відсутністю кворуму, рішення про призначення аудитора може бути прийнято наглядовою радою такого товариства. У разі якщо наглядова рада не сформована або її створення не обов’язкове згідно із законодавством, рішення про призначення суб’єкта аудиторської діяльності може бути прийнято виконавчим органом такого товариства.
Наразі, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку приводить власні нормативно-правові акти у відповідність до цього Закону та згідно його норм може встановити додаткові вимоги до інформації, що стосується аудиту або огляду фінансової звітності та має обов’язково міститися в аудиторському звіті за результатами обов’язкового аудиту або звіті щодо огляду проміжної фінансової інформації, відповідно до міжнародних стандартів аудиту, а також встановити вимоги стосовно додаткових звітів суб’єктів аудиторської діяльності щодо юридичних осіб, які підлягають регулюванню.
Тому, вже на сьогодні професійним учасникам
фондового ринку, які мають щорічно проводити обов’язковий аудит фінансової
звітності та оприлюднювати його на сайті відповідно до ліцензійних умов з
провадження окремих видів професійної діяльності, необхідно при прийнятті
рішення щодо обрання суб’єкта аудиторської діяльності звернути увагу на норми цього
Закону, та бути готовими до можливих додаткових витрат пов’язаних з отримання
аудиторських послуг.