- рішення НКЦПФР №640 "Вимоги (правила) щодо здійснення діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами";
- рішення НКЦПФР №641 "Про затвердження Вимог до договорів, які укладаються під час провадження професійної діяльності на фондовому ринку (ринку цінних паперів) - діяльності з торгівлі цінними паперами: брокерської діяльності, дилерської діяльності, андеррайтингу, управління цінними паперами"
Зокрема, Комісією переглянуто класифікацію договорів, які можуть укладатися торговцем під час провадження діяльності. З переліку договорів було виключено такі види: договір на брокерське обслуговування, дилерський договір, договір на придбання цінних паперів, договір на виконання.
Документами запроваджено новий вид базового договору про надання торговцем послуг – «генеральний договір», яким встановлюється порядок надання торговцем інвестиційних послуг та спосіб взаємодії між сторонами. Генеральний договір є більш універсальним, ніж договір на брокерське обслуговування, та може укладатися як з клієнтом, так і з контрагентом торговця. Визначено можливість укладання такого договору з іноземними інвестиційними фірмами та іншими особами – нерезидентами. Передбачено укладання додаткових договорів до генерального договору, зокрема, з метою надання послуг щодо андерайтингу, вчинення маржинальних операцій, операцій РЕПО.
Договори купівлі-продажу, міни, позики фінансових інструментів, строкові контракти, відтепер можуть укладатись, в тому числі, шляхом обміну зустрічними повідомленнями за допомогою визначених між сторонами засобів комунікацій, що значно спрощує процедуру укладання таких договорів для торговців та їх клієнтів.
Порядок ідентифікації договорів та строкових контрактів відтепер визначатиметься самим торговцем згідно його внутрішніх документів.
Встановлено новий перелік видів замовлень клієнта, які подаються торговцю, що відповідає найкращим міжнародним практикам.
Вищезазначені нормативні акти мають на меті підвищення якості надання послуг, які отримують клієнти від торговця та встановлюють основний принцип діяльності торговців – захист свого клієнта від можливих ризиків, які супроводжують інвестиційну діяльність та виконання замовлень клієнтів на найвигідніших умовах для них. З цією метою запроваджуються чіткі механізми взаємодії.
Відповідно до міжнародних стандартів встановлено порядок вчинення особистих угод, надання інвестиційних порад або рекомендацій, проведення інвестиційного дослідження, запобігання конфлікту інтересів, розгляду скарг клієнтів. Також приведено у відповідність до міжнародних норм вимоги щодо розкриття та надання інформації клієнтам або потенційним клієнтам, види та обсяг такої інформації.
Зазначені нормативні акти імплементують основні принципи та вимоги діяльності інвестиційних фірм, визначенні в Директиві 2014/65/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 15 травня 2014 року та Комісійному делегованому Регламенті (ЄС) 2017/565 від 25 квітня 2016 року, що доповнює зазначену Директиву.
Договори, укладені за участю торговців цінними паперами до дати набрання чинності нових Вимог до договорів (рішення №641), не потребують обов'язкового приведення у відповідність до Вимог до завершення строку їх дії. Одночасно, такі договори не можуть бути продовжені на наступний строк, якщо таке продовження визначено їх умовами, без приведення цих договорів у відповідність до Вимог.
Договори на брокерське обслуговування, укладені торговцями цінними паперами до дати набрання чинності нових Вимог до договорів (рішення №641), у разі приведення їх умов у відповідність до вимог, встановлених Вимогами до генерального договору, який укладається між торговцем цінними паперами та клієнтом, вважаються генеральними договорами у розумінні Вимог.